Віктор Романинець - Послухай друже

Послухай друже про мою весну
Яка прийшла щоб розбудити літо
Проснути бруньки в сплячому саду
Та землю огорнути буйним квітом

Все, що потрібно я з собою взяв
Тепло домашнє батька й мами думку
Міцні обійми друзів на плечах
Солоний смак коханої цілунку

Там небо синім кольором не гріє
Там сірий попіл землю накриває
Та кожного з нас зігріва надія
Тамує біль та крила розправляє

Я скоро всіх вас знову обійму
Бо тільки в мріях я сильніший досі
Хай літо не розгубить теплоту
Та знову прийде золотава осінь