Віктор Кирилов - Голі Берези

Відвертий дощ ховає твої сльози
А ти чекаєш мене на порозі
Келих вина любові завадить
Готуй кохана всі свої принади

Через поля, через барвисті маки
Я буду бігти до твоєї мавки
Щоб пестити мою кохану долю
І цілувать її палкі долоні

А в листопад, берези голі
А я лечу до своєї долі
Бо доля наче та береза
Чекає гола нетвереза

А в листопад берези голі голі
А я лечу до своєї долі Олі
Бо Оля наче та береза
Чекає гола нетвереза

І хоч у нас давно дорослі діти
Цієї ночі будем молодіти
І сік з берізок потече рікою
Коли зустрінемося ми з тобою

Наша любов не зникне через роки
Завжди впізнаю я твій смак на дотик
Ти лиш не зачиняй свою хвіранку
Кохана я залишусь до світанку